|
|
Комсомол
України діє ...
Вже в 1990 році в
комсомолі України проявилися тенденції до
поділу організації на окремі ЇЇ частини.
Цьому сприяв Статут, прийнятий у травні 1990
року, що давав право обласним організаціям
на самостійне визначення свого статусу, аж
до власної назви і статутних документів. У
дусі "горбачовської перебудови"
комсомол України був перейменований у
Ленінську Комуністичну Спілку Молоді
України (Молодь за демократичний соціалізм)
- ЛКСМУ (МДС). Лідери комсомолу кінця 80-х
прагнули трансформувати структури
комсомолу в іншу організацію з обов'язковим
збереженням коштів, майна, приміщень і т.п.
Полігоном для реалізації цієї ідеї була
обрана Львівщина. В жовтні 1990 року, саме в
дні святкування річниці ВЛКСМ, у Львові
відбулася обласна комсомольська
конференція, делегати на яку обиралися за
строго визначеними критеріями. Конференція
прийняла рішення про трансформування
обласної організації ЛКСМУ (МДС) у
Демократичну Спілку Молоді Львівщини (ДСМЛ),
затвердила Статут нової організації,
прийняла рішення про перехід усіх засобів і
майна від обласної організації ЛКСМУ до
ДСМЛ і висловилася проти співробітництва з
КПУ на користь новітніх львівських "демократів".
Ряд делегатів цієї конференції, не
погодившись з такими рішеннями, вийшла із
зали й утворила тимчасове бюро Львівського
обкому комсомолу.
Два дні йшла конференція і два дні йшли
важкі переговори уповноваженої групи від
більшості і тимчасового бюро обкому
комсомолу в складі Євгенія Мазура, Юрія
Феколкіна й Олександра Туницького.
На другий день роботи група, що залишила
конференцію, повернулася до залу і зачитала
рішення про продовження діяльності
Львівської обласної організації ЛКСМУ.
Було прийнято рішення про проведення "активної"
перереєстрації у всій Львівській обласній
організації. Кожен комсомолець повинен був
особисто визначитися і поставити свій
підпис у тій графі, що відповідає його
виборові або ж вийти з організації взагалі.
У тимчасового бюро обкому не було ні
засобів, ні приміщення, ні транспорту, а для
перереєстрації потрібно було об'їздити всі
первинні організації області. Допомагав
Львівський обком компартії на чолі з В.Секретарюком.
У львівській "демократичній" пресі,
керованій націоналістичною владою на чолі
з головою облради В.Чорноволом, була розв'язана
кампанія цькування, наклепу й погроз на
адресу тих, хто виступав за збереження
комсомольської організації на Львівщині.
До січня 1991 року перереєстрація була
завершена. З більше ніж 260 тисяч колишніх
членів ВЛКСМ у комсомолі вирішили
залишитися більше 15 тисяч осіб, у ДСМЛ -
близько 17 тисяч, інші порвали зв'язок з
організацією. Це був перший у Радянському
Союзі "експеримент" щодо ліквідації
Комсомолу як масової молодіжної
організації.
У січні відбулася XXVI конференція
Львівської обласної організації ЛКСМУ, на
яку прибуло 198 делегатів з 28 районів і міст
Львівщини. Був обраний обком на чолі з Юрієм
Феколкіним, прийнято рішення про підтримку
Компартії України. Комсомол Львівщини
проводив велику виховну роботу серед
молоді, влаштував літній табір для школярів
"Комунар-91", спортивні свята, навчання
комсомольського активу, постійно
підтримував зв'язок з підшефним Дитячим
будинком № 1 м. Львова. Обком комсомолу
розробив і запропонував обласній Раді
народних депутатів Концепцію молодіжної
політики в області.
Важливим етапом у житті Комсомолу України
стала 3-я Республіканська конференція ЛКСМУ
(МДС), що пройшла в травні 1991 року. Вона
засудила спроби підірвати комсомол
зсередини, як це робилося у Львівській,
Івано-Франківській і Закарпатській
областях, місті Вінниці, підтримала лінію
на партнерство і взаємодію ЛКСМУ з
Комуністичною партією України і боротьбу
львівських комсомольців за збереження
своєї організації. Львівська організація
ДСМЛ була проголошена поза ЛКСМУ.
Події серпня 1991 року жорстко вдарили по
комсомолові, зокрема Львівському. 26 серпня
голова Львівської міської ради В.Шпіцер
видав таке розпорядження: "У зв'язку з тим,
що під час антидержавної змови 19-21 серпня 1991
року в СРСР Львівський обком ЛКСМУ (МДС) і
райкоми ЛКСМУ (МДС) не дали оцінки партійно-мілітаристському
путчеві, зайняли вичікувальну позицію і тим
самим практично підтримали КПУ-КПРС, і щоб
уникнути напруженої ситуації в політичному
середовищі Львова, що може призвести до
непередбачених наслідків" заборонити
діяльність обкому і райкомів ЛКСМУ (МДС). 27
серпня таке ж розпорядження видав Голова
Львівської обласної ради: "У зв'язку з
виявленими фактами причетності Львівської
обласної організації ЛКСМУ (МДС) як
молодіжної компартійної структури до
антидержавної змови 19-21 серпня 1991 року...
припинити діяльність комітетів ЛКСМУ (МДС)
на території Львівської області і закрити
їх рахунки у відділеннях банків.
Облвиконкомові й органам державної влади
на місцях негайно взяти під свій контроль
приміщення комітетів ЛКСМУ (МДС) усіх
рівнів, перевівши на свій баланс їхнє майно
і приміщення". Це був єдиний випадок у
всьому СРСР, коли заборонили діяльність
обласної комсомольської організації.
Тисячі комсомольців були змушені піти в
підпілля, сотні людей позбавилися роботи
без офіційного звільнення.
Після антиконституційної заборони в серпні
1991 р. діяльності КПУ Голова Верховної Ради
України Л.Кравчук поставив перед
керівництвом ЛКСМУ завдання: до середини
вересня провести з'їзд і перейменувати
організацію. Інакше всі засоби і майно,
приміщення і все інше будуть забрані. У
вересні відбувся останній - XXVII з'їзд ЛКСМУ (МДС).
З'їзд готувався наспіх, і оскільки делегати
були призначені в апаратах обкомів, був
фактично нарадою апаратних працівників. З'їзд
прийняв рішення про перетворення ЛКСМУ (МДС)
у Спілку Молодіжних організацій України (СМОУ).
Всім обласним організаціям пропонувалося
до кінця жовтня провести конференції, на
яких створити організації зі своїми
статутними документами і ввійти в СМОУ, що й
було зроблено.
Лише Львівська організація зберегла у
своїй назві слово "комсомол". В
обласній конференції, що пройшла в міському
парку "Високий замок" (оренда
приміщення в умовах суцільної вакханалії
та антикомунізму була нереальною), взяло
участь 27 делегатів з 39 обраних, які
представляли 16 районних організацій
області. Було вирішено продовжити
діяльність організації, що одержала
юридичну назву Львівська обласна
комсомольська організація (ЛОКО),
затверджені Статут і Програмна заява,
обрано Президію ЛОКО. В конференції брали
участь
представники політвідщлів Прикарпатського
військового округу і Карпатського
прикордонного загону. ЛОКО прийняли до СМОУ
як складову її частину.
Протягом двох років націоналістична влада
області відмовляла ЛОКО в реєстрації.
Президія ЛОКО зареєструвала в Держкомпресі
України свою газету "Ленінська молодь",
що була органом Львівського обкому
комсомолу з 1946 року, Було випущено чотири
номери. Через переслідування і гоніння
газета друкувалася не у Львові. Усі ці роки
йшло цькування комсомольців і активу
організації, були погрози, звільнення з
роботи і виключення з навчальних закладів.
З трибуни облради її голова заявив про те,
що у зв'язку з випуском газети "Ленінська
молодь" лідера комсомолу Ю.Феколкіна з
родиною потрібно виселити зі Львова. Цей
виступ транслювався по місцевому
телебаченню і радіо.
Але комсомол жив, працював. 9 вересня 1993 року
львівська комсомольська організація була
зареєстрована в обласному управлінні
юстиції. Потім була нова заборона під
тиском УРП, відновлення реєстрації у
Мінюсті України. За два роки Президія ЛОКО 25
разів звертався до Президента України Л.Кравчука,
Верховної Ради, прокуратури й інших
інстанцій. Але влада була глуха. Це і була
для комсомолу українська "демократія"
у дії.
З кінця 1992 року зі створенням Соцп^тіїпосталозавдання
відродження і ЛКСМУ. Розпочалася робота
щодо створення комсомольських організацій.
цей процес йшов у Донецькій області.
Величезну роль у відтворенні комсомолу
Донбасу зіграв нинішній лідер комуністів
області Георгій Буйко. Був налагоджений
тісний зв'язок між комсомольськими
організаціями Донецької області та
Львівщини.
9 січня 1993 року в Донецьку пройшов перший з'їзд
Ленінської Комуністичної Спілки Молоді
України. І хоча сучасна нумерація з'їздів
ведеться з моменту офіційної реєстрації
ЛКСМУ (а до неї було три з'їзди), перший -XXVIII -
з'їзд відбувся саме в 1993-му. Це була знакова
подія: в Україні відродився Комсомол.
Комсомольські організації виникли в
Запорожжі, Луганську, Харкові, Полтаві,
Одесі, у Криму, Черкасах, Кіровограді й
інших областях. На з'їзді були присутні 95
делегатів з 19 областей і міста Києва. З'їзд
заслухав доповідь Оргкомітету по
відродженню ЛКСМУ, прийняв постанову про
відновлення діяльності Ленінської
Комуністичної Спілки Молоді України, а
також Програмну заяву ЛКСМУ "Ідея плюс
справа". Першим секретарем ЦК ЛКСМУ був
обраний Василь Савін. У роботі з'їзду взяв
участь Голова оргкомітету по відродженню
діяльності КПУ П.М. Симоненко.
Комсомол продовжував створювати свої
структури, вів агітацію на підтримку "лівого"
руху. 14 травня 1994 року був створений
оргкомітет по відродженню Кіровоградської
обласної комсомольської організації на
чолі з Андрієм Поліітом. Комсомольські
організації виникли в Івано-Франківську,
Сумах та інших містах.
На жаль, деякі хвороби суспільства
торкнулися і ЛКСМУ, негативно позначилися
на роботі її ЦК. У травні 1994 року на о.
Хортиця в Запоріжжі відбувся черговий XXX з'їзд
ЛКСМУ, який розглянув стан відродження
комсомольських організацій на Україні,
обрав новий склад керівних органів ЛКСМУ на
чолі з першим секретарем ЦК ЛКСМУ Юрієм
Феколкіним.
З початку свого відтворення комсомол
України вів активну боротьбу за державну
реєстрацію. Чиновники Міністерства юстиції
виявляли чудеса крутійства, щоб у черговий
раз відмовити в реєстрації ЛКСМУ. Вони
недвозначно натякали змінити назву, хоча б
одне слово, і організація буде
зареєстрована. Але XXX з'їзд ЛКСМУ
одноголосно підтвердив: "Назви не
змінювати!" J!^ травні 1997 року при активній
допомозі депутатської фракції Компартії
України Ленінська Комуністична Спілка
молоді України була зареєстрована. На
першому етапі комсомол відроджувався за
активної підтримки Комуністичної,
Соціалістичної і Селянської партій України.
Однак, на початку 1996 року керівниками
Соцпартії України було ініційовано
створення Соціалістичного конгресу молоді,
як свого молодіжного партнера, почався тиск
на соціалістів, що працювали в комсомолі/Пішов
в нову організацію і колишній керівник
комсомолу Василь Савін. Згодом СКМ зрадив і
Соцпартії, перейшовши у 2002 році під крило
СДПУ(о).
Сьогодні комсомольці працюють в інших
умовах, ніж їхні попередники. Молодь
позбавлена належної державної підтримки, з
кожним роком стає усе складніше одержати
якісну вищу освіту, медичне обслуговування,
знайти роботу за спеціальністю, створити і
матеріально забезпечити сім'ю, виховувати
дітей, розвивати творчі здібності,
змістовно відпочивати.
Багато юнаків і дівчат нині почувають себе
людьми другого сорту, страждають від
нереалізованості. Через безвихідь частина
молоді шукає порятунку за кордоном, у
спиртному і наркотиках, іде в кримінальний
світ.
Комсомольським організаціям доводиться
працювати в непростих умовах, а в західних
областях України -майже в нелегальних.
. ^ЛКСМУ тісно співробітничає з
Комуністичною партією України. Спільна
робота партії і комсомолу базується на
принципах партнерства і взаємної поваги,
організаційної самостійності комсомолу.
Комсомол підтримує Компартію у таких
важливих політичних кампаніях, як вибори,
проведення мітингів, самостійна
організація політичних акцій.
Нині наші організації так ведуть виховну
роботу, щоб, вступаючи до ЛКСМУ, молода
людина розуміла й відчувала особисту
відповідальність за свою роботу і
діяльність організації, а організація, у
свою чергу -відповідальність за нього. Наша
внутріспілкова робота будується на
принципах ініціативи й високої
громадянської свідомості, активної
самодіяльності комсомольців. У ЛКСМУ діє
сувора дисципліна, свобода дискусій до
ухвалення рішення, персональна
відповідальність за доручену справу.
Керівники комсомольських організацій,
члени комітетів комсомолу регулярно
звітують перед своїми організаціями про
роботу.
За 11 років діяльності відродженого
комсомолу було проведено 6 з'їздів ЛКСМУ. XXXI
з'їзд ЛКСМУ, що відбувся в грудні 1995 року,
підвів попередні підсумки відродження
комсомольських організацій, прийняв
Програму ЛКСМУ. Першим секретарем ЦК ЛКСМУ
був обраний народний депутат України Олег
Боженко.
Конференція ЛКСМУ листопаді 1997 року
прийняла рішення про підтримку на виборах
депутатів Рад усіх рівнів комуністів за
списком Комуністичної партії України. У
грудні 1998 року з'їзд ЛКСМУ виступив з
ініціативоюггровисунення першого
секретаря ЦК КПУ Петра Симоненка
кандидатом у Президенти України.
1999 року комсомольські організації брали
активну участь у президентській виборчій
кампанії на підтримку кандидатури П.
Симоненка. Агітбригади ЦК ЛКСМУ побували в
усіх областях України, агітуючи за свого
кандидата. В Криму, багатьох областях, за
прикладом ЦК ЛКМУ, були створені місцеві
агітбригади для роботи в містах і районах.
Вони проводили концерти, індивідуальні
бесіди, спортивні змагання.
Серйозне випробування пройшов комсомол
України на початку 2000 року. По-своєму
оцінивши активні дії ЛКСМУ під час виборчої
кампанії, влада вирішила розколоти
комсомол і створити кишенькову організацію
-якесь закрите акціонерне товариство під
назвою "Український комсомол".
Розкольники ставили завдання показати, що
молодь нібито не згодна з Компартією і
переходить на шлях підтримки існуючого
режиму. Серед них виявилися і колишні перші
секретарі ЦК Олександр Старинець, Олег
Боженко і народний депутат України, перший
секретар Одеського обкому ЛКСМУ Андрій
Звонарж.
Однак ЦК ЛКСМУ через активну роз'яснювальну
роботу вдалося мінімізувати зрадницький
задум, переконати актив у необхідності
згуртування. На так званий з'їзд
розкольників прибуло лише . 8 делегатів-ренегатів
та оплачувана тусовка з київських вузів.
Його робота провалилася. Так ЛКСМУ одержала
політичну й моральну перемогу.
Ці події довели ідейну згуртованість,
міцність і непорушність ЛКСМУ. 12 березня 2002
року відбувся позачерговий пленум ЦК ЛКСМУ,
на якому були присутні більше двох третин
членів ЦК, представники 23-х обласних
організацій. Жодна комсомольська
організація не підтримала розкольників.
Пленум одноголосно засудив дії Старинця,
звільнив його від обов'язків першого
секретаря ЦК і вивів зі складу ЦК ЛКСМУ.
Пленум заявив про повну підтримку
Комуністичної партії України і її лідера.
На цьому пленумі мене було обрано першим
секретарем ЦК ЛКСМУ.
На III (XXXIII) з'їзді ЛКСМУ, що відбувся в
листопаді 2000 року, була прийнята нова
редакція Програми ЛКСМУ, у якій
деталізовані основні положення політичної
роботи серед молоді в сучасних умовах, роз'яснені
завдання, що ставить перед собою комсомол,
методи і форми його роботи. Були внесені
зміни до Статуту ЛКСМУ, які підсилювали
внутрішньоспілкову дисципліну, створювали
цілісну систему нормативних документів
ЛКСМУ.
/Комсомол України взяв активну участь у
виборах (2002 рік) народних депутатів усіх
рівнів, агітуючи за партійний список
Компартії України, кандидатів, висунутих
КПУ і ЛКСМУ. 'Агітбригади ЦК ЛКСМУ за
півтора місяця побували в 140-а містах, 80-и
сільських районах. Комсомольці не
обмежувалися простою роздачею листівок, а
проводили бесіди, "круглі столи",
дискусії, відповідали на гострі питання.
Багатьох виборців переконувало саме те, що
за комуністів аргументовано агітувала
молодь. У Криму, Житомирській, Луганській,
Миколаївській, Харківській, Херсонській
областях були створені регіональні
агітбригади. АТлд час останніх виборів
народних депутатів кандидатами було
висунуто 270 комсомольців. Обрано депутатами
35 осіб, що свідчить про позитивне ставлення
виборців до комсомолу. Після виборів на
перший план стала боротьба за
демократизацію суспільства. ЛКСМУ взяв
активну участь в акції протесту "Повстань,
Україно!" Комсомольці склали основу
учасників наметового містечка, пережили
його штурм, пікетували Адміністрацію
Президента. ЛКСМУ взяла активну участь у
"народному трибуналі", що був
організований Компартією України. Багатьом
комсомольцям довелося зіткнутися з
жорстокими репресіями з боку влади: виклики
в міліцію і прокуратуру, погрози звільнення
з роботи, відрахування з учбових закладів.
Було відкрито кримінальну справу проти
секретарів Дніпропетровського обкому
комсомолу А. Бондаренко і А. Стражко.
Ключовим моментом у діяльності ЛКСМУ є
навчання активістів наших структур формам
і методам організаційної і виховної роботи,
колективним діям на захист своїх прав.
Важливим завданням для комсомольських
комітетів усіх рівнів є робота серед різних
категорій молоді (робітничої, студентської,
селянської).
Молодь важко захопити загальними фразами,
гаслами. В агітаційно-масовій роботі
важлива конкретика. Луганський обком ЛКСМУ
підняв студентів на боротьбу за
впровадження у міському й міжміському
транспорті для них пільг на проїзд. У
Харкові комсомольці протягом місяця
виводять студентів авіаційного інституту
на акції проти будівництва автозаправки на
території вузу.
Завдяки підтримці Комуністичної партії
України народними депутатами України за
списком КПУ були обрані в 1998 році другий
секретар ЦК ЛКСМУ Наталя Жежук, а в 2002 -
перший секретар ЦК ЛКСМУ. Комсомол
використовує депутатські повноваження, у
тому числі й трибуну Верховної Ради, для
поліпшення роботи з молоддю, розробляє
проекти законів, депутатські запити, що
захищають права дітей і молоді, посилюють
її соціальний захист, активно впливають на
молодіжну політику в Україні.
Захищаючи, наприклад, лікарів
Кіровоградської районної лікарні, я
особисто домігся відставки голови
райдержадмішстрації, заступника голови
облдержадміністрації, яка зловживала
службовим становищем.
Вдалося домогтися покарання міліцейського
начальника, який зняв з поїзда полтавських
комсомольців під час акції "Повстань,
Україно!". Ми не залишаємо поза увогою
жодного факту утисків наших спілчан з боку
влади. Так голова Маловисківської райради
вже дає пояснення прокуратурі за
протизаконну відмову в оформленні на
роботу помічників депутата - комуніста.
Ведемо боротьбу з свавіллям хазяїв "Кіровоградобенерго",
які зривають введення в дію нового житла
для робітників, рятуємо від руйнування
шляхом доведення до банкрутства найновіший
завод "Строймашина", за моїм
депутатським запитом розслідуються факти
зловживання керівника Черкаського
управління Держкомітету цінних паперів і
фондового ринку. Мною внесено 10
законопроектів у Верховній Раді України :
це і посилення роботи з неповнолітніми, і
соціальний захист молоді, і розвиток
молодіжного руху. Внесено постанови щодо
організації дозвілля і оздоровлення дітей,
про патріотичне виховання молоді,
розробляються проекти Законів щодо
пільгового проїзду для школярів, а також
безоплатного проїзду дітей на оздоровлення.
Комсомол України активно співпрацює з
іншими молодіжними організаціями і перш за
все у питаннях соціального захисту молоді.
Особливо ефективно ведеться робота з
Українським Національним Комітетом
молодіжних організацій. У вересні 2003 року
разом з іншими молодіжними організаціями
лівого спрямування ми провели Форум лівої
молоді, де заявили про своє відношення до
політичної реформи в Україні, про
необхідність зміни повноважень різних
рілок влади, про активізацію руху по
захисту прав молоді. Налагоджено
співробітництво з Державним Комітетом у
справах сім'ї та молоді, профільним
Комітетом Верховної Ради України.
Мною внесено у Верховну Раду розроблені
Центральним Комітетом ЛКСМУ проекти
Постанов "Про 100-річча з дня народження А.П.
Гайдара", "Про 100-річча з дня народження
М. Островського", "Про 85-ту річницю
ЛКСМУ та посилення ролі молодіжних
громадських організацій у виховній роботі
з молоддю".
Величезне значення для залучення до лав
комсомолу широких верств молоді відіграє
газета "Новая волна" і сайт ЛКСМУ.
Останнім часом рівень матеріалів газети
якісно зріс, перед редакцією і ЦК ЛКСМУ
поставлено завдання забезпечити
щомісячний вихід газети з наступним
переходом на передплату. На сайтах ЛКСМУ та
газети "Новая волна" регулярно
обновляється інформація про діяльність
комсомольських організацій, події у світі
та в Україні.
ЛКСМУ активно веде спортивну і культурно-масову
роботу. Кримський реском разом із ЦК ЛКСМУ
взяли під свою опіку молодих спортсменів.
28-30 березня 2002 року ЦК ЛКСМУ провів у
Сімферополю першість України з кікбоксінгу
та турнір Кримської ліги карате. Пройшла
прес-конференція, випущені яскраві
рекламні плакати, У турнірі взяли участь 700
юнаків та дівчат з 18 областей України.
Молоді каратисти Євгеній Григорян, Юрій
Гавриленко неодноразово перемагали на
чемпіонатах світу і Європи, виступаючи під
егідою ЛКСМУ та в спортивній формі з
комсомольською символікою.
Комсомольські футбольні команди створені в
Житомирі, Харкові, Хмельницькому, Ворожбі.
Відбулися два футбольних турніри у Києві на
Кубок ЦК ЛКСМУ, в яких взяли участь 12 команд
з різних регіонів України. У Запоріжжі,
Черкасах, Житомирі та Київській області
пройшли обласні футбольні турніри,
організовані комітетами ЛКСМУ. У Житомирі
створено секцію важкої атлетики, у
Пологовському районі Запорізької області -
секцію рукопашного бою, в Кіровоградській
області - секцію східних единоборств.
Цікавий досвід у проведенні культурно-масових
заходів накопичено в Полтаві. Міськком
комсомолу взяв шефство над школою-інтернатом
для дітей-сиріт і тепер учні інтернату
беруть безпосередньо участь в акціях
комсомолу. У Краснодоні активно працює
музичний ансамбль "Уголек". З 2000 року
активно працює, користується заслуженою
любов'ю і повагою не тільки серед
української публіки, а й далеко за її межами,
ансамбль "Комсомольці 2000-х", який
успішно виступав на XV Всесвітньому
фестивалі молоді і студентів. В рамках
відзначення на державному рівні 85-ої
річниці ВЛКСМ пройшли яскраві акції
всеукраїнського масштабу: другий
Всеукраїнський турнір на Кубок Комсомолу
України по міні-футболу. Всеукраїнський
фестиваль соціального графіті, в яких взяли
участь представники комсомольських
організацій багатьох областей України і
неспілкової молоді. Знаменно, що фестиваль
графіті проходив біля стін легендарного
заводу "Більшовик", на території
колишньої Шулявської республіки, що була
утворена озброєними робітниками і
студентами під час повстання у 1905 році.
У Верховній Раді відбулася зустріч
керівництва Ради з ветеранами комсомолу, в
якій активну участь взяли колишні перший
секретар ЦК ЛКСМУ Ю.Н. Єщенко, другий
секретар ЦК ЛКСМУ П.Т. Тронько, секретар ЦК
ЛКСМУ, а сьогодні - перший секретар ЦК
Компартії України П.М. Симоненко, Голова
Комітету Верховної Ради України з питань
молодіжної політики, фізичної культури,
спорту і туризму К.С. Самойлик, перший
секретар ЦК ЛКСМУ, народний депутат України
А.А. Полііт та інші.
У Києві відбулися урочистості, присвячені
ювілею Комсомолу, які були підготовлено
творчої молоді міста Маруполю за підтримки
Маріупольського міськкомому ЛКСМУ. Ювілей
Комсомолу відзначався у всіх регіонах
України, у Полтаві пройшли зустрічі з
народними депутатами України - комуністами
П.М. Симоненко, С.І Гуренко, М.К. Родіоновим
зі студентами ВУЗів, у Харкові та
Кіровограді було відремонтовано
комсомольські сквери Ради, у Житомирі
пройшов конкурс комсомольської пісні "Нас
водила молодість". Різноманітні
культурно-масові та спортивні заходи
пройшли і в інших регіонах України.
Гострою проблемою є зміна поколінь у
молодіжному комуністичному русі. Люди, що
відновлювали комсомол, встигли одержати
освіту в радянській школі, попрацювати у
ВЛКСМ. Але тим, кому було 17 у 1991, вже за 29. На
ключові ролі виходять юнаки й дівчата, які
не мають належного досвіду комсомольської
роботи, їм доводиться, як кажуть, учитися на
ходу. Більшості секретарям комітетів
комсомолу не вистачає навичок
організаторської та ідеологічної роботи,
уміння орієнтуватися в сучасній політичній
ситуації, аргументовано відповідати на
випади політичних супротивників.
Ахіллесовою п'ятою більшості комсомольців
є слабке знання історії нашої організації і
країни, основоположних теоретичних праць з
ідеологічних питань.
Тому ЦК ЛКСМУ регулярно проводить літні
табори і семінари комсомольського активу,
де обговорюються питання ідеологічної,
організаційно-масової роботи, роботи з
дітьми і піонерами, взаємодії із ЗМІ тощо.
Важливим нашим завданням є зростання лав
ЛКСМУ, створення комсомольських
організацій у всіх містах і районах
обласного підпорядкування. За останній рік
потроїла чисельність Івано-Франківська
обласна організація ЛКСМУ, більш ніж удвічі
виросла чисельність Житомирської обласної
організації ЛКСМУ, що працює в 4 містах і 14
районах області.
Ключове значення для кадрового поповнення
комсомолу відіграє відродження
піонерської організації. 1 червня 2002 року
пройшов установчий зліт Всеукраїнської
піонерської організації імені В.І. Леніна (ВПО),
до Міністерства юстиції подані документи
на її реєстрацію. Добре налагоджена
взаємодія між комсомольськими і
піонерськими організаціями у Вінницькій,
Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській,
Кіровоградській, Луганській, Харківській,
Херсонській областях. Понад 10 тисяч дітей
беруть участь у роботі піонерської
організації Криму, яку очолює співголова
Центральної Ради ВПО Лариса Ляшенко.
Комсомол активно веде пропаганду і роз'яснення
радянської історії, захищає її від
фальсифікацій. Навесні 1999 року завдяки
підтримці і наполегливості голови
Верховної Ради А.Н. Ткаченко, принциповій
позиції лівих фракцій, була прийнята
Постанова Верховної Ради. "Про
святкування 80-річчя ЛКСМУ і посилення уваги
до молоді". У вересні 2002 року прийнято
Постанову Верховної Ради "Про
святкування 60-річчя підпільної
комсомольської молодіжної організації "Молода
гвардія", а у вересні 2003 року - "Про 85-у
річницю ВЛКСМ і державну підтримку
молодіжного руху". В цих документах
підкреслюється роль відродженого
комсомолу України у вихованні молоді на
принципах патріотизму й інтернаціоналізму,
соціальної справедливості й гуманізму.
Комсомол України встановлює зв'язки з
братніми організаціями, що відродилися в
республіках колишнього СРСР. Ще в 1991 році у
роковини Великого Жовтня в Ленінграді
зібрався оргкомітет по відродженню ВЛКСМ.
Україну представляли львівські
комсомольці Ю. Феколкін і А. Черніков.
Комсомол України налагодив тісні зв'язки з
російськими та білоруськими
комуністичними молодіжними організаціями.
У 1995 році за ініціативи ЛКСМУ керівникіши
комсомольських організацій України,
Російської Федерації, Білорусі і Вірменії
було підписано декларацію про принципи
створення Союзу Комсомольських
Організацій - ВЛКСМ, а у 2001 році у Києві цю
організацію було створено. Головою ЦК СКО -
ВЛКСМ обрано Андрія Полііта.
У 1997 і 2001 роках делегації ЛКСМУ брали участь
у XIV і XV Всесвітніх фестивалях молоді і
студентів, що проходили на Кубі й в Алжирі. А
секретар ЦК ЛКСМУ Юрій Молоканов здобув
перемогу на міжнародному шаховому турнірі
в Алжирі. В грудні 2001 року комсомол України
був прийнятий у члени Всесвітньої
Федерації Демократичної Молоді.
Безумовно, у кожній організації величезну
роль відіграє людський фактор. Бія витоків
відродження комсомолу України та його
обласних організацій стояли Сергій Топалов
і Володимир Титов у Криму, Олег Доценко і
Микола Журавльов у Донецьку, Юрій Молоканов
і Андрій Бондаренко в Дніпропетровську,
Ігор Довбня в Запорожжі, Ігор Медянський у
Житомирі, Вікторія Дем'янчук і Олег
Краснокутський у Кіровограді, Євгеній
Мазур і Юрій Феколкін у Львові, Андрій
Солодун у Харкові, Олена Юдіна в Херсоні,
Дмитро Макаришев у Києві. Багато хто з них і
сьогодні активно працюють у комсомольських
організаціях, відіграючи ключові ролі.
Пізніше на передові позиції висунулися вже
згадана вище другий секретар ЦК ЛКСМУ
Наталя Жежук, перші секретарі Кримського
рескому, Вінницького, Запорізького,
Луганського, Одеського, Полтавського,
Чернігівського, Харківського обкомів ЛКСМУ
Руслан Семяшкін, Андрій Кугай, Олександр
Зубчевський, Максим Чаленко, Євген Царьков,
Дмитро Мірошніченко, Едуард Шуман, Віталій
Шелехов. Серйозну роль в оновленні
комсомольських кадрів відіграла звітно-виборча
кампанія в комсомолі, що завершилася в
листопаді 2003 року проведенням IV (XXXIV) з'їзду
ЛКСМУ. З'їзд поставив нові завдання по
посиленню роботи в молодіжних колективах,
органах студентського та учнівського
самоврядування, профспілках. Було прийнято
звернення до молоді України.
|
|
