|
|
27.11.2007
- РАЗГОВОР С ПЕТРОМ СИМОНЕНКО
 Петро
Симоненко: Я ? представником того покол?ння, яке працею заробляло соб? на життя
? знало, що таке важка праця
- Ви з 23 рок?в почали працювати на комсомольськ?й робот?. Вас 'проштовхнули'
туди батьки?
- Та що Ви. Мо? батьки прост? люди: батько працював трактористом, слюсарем, а
пот?м вод??м на п?дпри?мств?, мати - сан?таркою в л?карн?. Тому н?куди ? н?хто
мене не проштовхував. Та й взагал? такого поняття у т? часи не було. Це вже
зараз намагаються пристро?ти сво?х д?точок за кордон вчитися, а пот?м на якусь
тепленьку посаду. А тод? кожен торував соб? шлях сам. Та й держава давала ус?
можливост? для росту - гарантувала нормальну осв?ту, роботу. А на комсомольську
роботу я потрапив так як ус? у т? часи. П?сля зак?нчення Донецького
пол?техн?чного ?нституту, де я здобув диплом г?рничого ?нженера-електромехан?ка,
мене скерували на роботу в науково-досл?дницький ?нститут?, який саме займався
розробкою комплексно? системи модерн?зац?? безпеки г?рничих роб?т. Я там
пропрацював р?к. Ус? побачили, що я нормально займаюся громадською д?яльн?стю,
що до мене з повагою ставляться мо? ровесники, тому саме мене скерували на
роботу до районного ком?тет? комсомолу, а згодом ? до м?ського ком?тету. Свою
кар'?ру комсомольського л?дера я починав ?з рядового ?нструктора ? д?йшов до
секретаря ЦК.
- Тобто роб?тником Ви не були н?коли: А руками, як то кажуть, хоч колись
доводилося попрацювати?
- Отут Ви помиля?теся - я працював ? ще й як! Мо? батьки мене привчили до
роботи, адже у них було чимале господарство: ? добре я у св?й час знав, що таке
корова, птиця ? те, як усе це нагодувати. Я знав, що таке праця в город?. Знав,
що таке студентськ? загони ? як важко заробляються карбованц?. Тому тут для мене
н?чого дивного нема?. Зрештою, я працював трохи на шахт?. ? взагал?, я ?
представником того покол?ння, яке працею заробляло соб? на життя ? знало, що
таке важка праця. Але, з?знаюся чесно, що комсомольська робота мен? дуже ?
в?дразу сподобалася.
- А чим, власне, Ви займалися у комсомол??
- Допомагав творч?й молод? профес?йно стати на ноги. Тобто ми п?дтримували ?
захищали молодих митц?в, таких от як Оксана Б?лоз?р, наприклад. Якби комсомол
свого часу ?? не п?дтримав, то зв?дки, подумайте, вона б з'явилася? А я в?дверто
вам кажу - комсомол ?й допом?г! Ми ж ?? на ноги поставили, допомогли проявити
себе в р?зних творчих заходах. До реч?, я за один р?к добився того, що 13
молодих митц?в стали заслуженими артистами Укра?ни. В тому числ? була й Оксана
Б?лоз?р. От я особисто був знайомий ?з Назар??м Яремчуком, Василем З?нкевичем,
?ваном Поповичем, Миколою Мозговим. Та вс? вони вийшли ?з т??? когорти молодих
виконавц?в, як?, ми, тобто комсомол, п?дн?мали. А ще я в?дпов?дав за вс?
молод?жн? видання. Свого часу нав?ть орган?зовував роботу найпотужн?шого на
територ?? Радянського Союзу та ?вропи видавництва 'Молодь'. А зв?дки з'явився
Молод?жний театр в Ки?в?? Це ж також наша ?н?ц?атива! А зв?дки к?нофестиваль
'Молод?сть' взявся? Ющенко в?дв?ду? його сьогодн?, але чомусь не скаже н?коли,
що це було зроблено за ?н?ц?ативою ЦК комсомолу: Зна?те, взагал? я з горд?стю
згадую сво? життя в комсомол?.
- Усе це так: мабуть ? справд? були деяк? позитивн? сторони у комсомольськ?й
робот?, але не можна заперечувати ? того факту, що було ? багато негативу. Якщо
бути до к?нця в?двертим, то багато з подач? комсомолу та Компарт?? ?
заборонялося у т? часи:
- Що ж, наприклад?
- Ну, скаж?мо, закордонну музику чи бард?вську п?сню:
- Я не знаю зв?дки з'явилася ця думка, що тод? забороняли усе закордонне. Це
ж просто дурниця! Все ми любили ? все слухали: При?здили ж нав?ть до нас т?
закордонн? ансамбл?. То й же 'Спейс' наприклад у 1982 роц? до Ки?ва при?жджав.
Ну хто по-Вашому його запросив сюди? Прекрасн? виступи тод? були. Плат?вки пот?м
розповсюджувалися. Зрештою, ус? кращ? зразки закордонних виконавц?в були
доступн? наш?й молод? ? кожн?й людин?. В?зьм?мо оркестр Поля Мор?а. Це були
м?льйонн? тираж? ? ми купували ц? плат?вки ?з задоволенням. ? все це було дешеве.
Культура була доступна для нашо? молод?. Той же квиток на концерт кошував1-2
карбованц?, а сьогодн? квиток на концерт б?льше 1000 долар?в варту?. Хто ж може
соб? дозволити туди п?ти? Та й бард?вська п?сня була. Ну казали, що ??
забороняли. Але це не так:Я особисто проводив конкурси бард?всько? п?сн? . А
Розенбаум зв?дки з'явився? Та з тих же конкурс?в. А що таке культура сьогодн??
Це джерело розбещення нашо? молод?! Це не виховання морал? ? людяност?, а -
шоу-б?знес.
- Кажуть, що Ви любите 'Аббу' та 'Бон? Ем'? Це правда чи чутки:
- Правда, ще з молодост? люблю: У мене ? дос? залишилися т? сам? плат?вки, як? я
тод? ще купував. Тут нема? проблем. Але особливо я люблю п?сн? Висоцького. ?
танцював я колись добре. Все п?дряд танцював - вальс, танго. Особливо тв?ст мен?
вдавався. ? на дискотеки в молодост? ходив. Ми сам? ?х ? орган?зовували. До реч?,
ран?ше в кожному район? м?ста Ки?ва комсомол створював молод?жн? клуби. Зараз,
на жаль, це перетворилося в казино.
- А як Ви пережили початок 90-х рок?в? Багато кого ?з тод?шн?х парт?йних
кер?вник?в життя змусило переквал?ф?куватися на таксист?в або й сторож?в:
- Коли незаконно заборонили парт?ю, я уже був другим секретарем Донецького
обкому парт??. Так ось, перших два м?сяц? займався тим, що працевлаштовував
людей з якими я працював в обком?. ?х не так багато ? було, 60 ос?б, а в
облвиконком? - 160 людей. А вже пот?м ? сам працевлаштувався - був заступником
Генерального директора корпорац?? 'Укрвуглемаш'. А паралельно я займався
в?дродженням д?яльност? Компарт??. Спочатку мен? доручили очолити оргком?тет, а
пот?м вже я став Першим секретарем ЦК Компарт?? Укра?ни. П?сля обрання мене на
цю посаду я почав займатися виключно парт?йною роботою. А згодом, у 1994 роц?,
коли буквально на кожному кроц? сичали 'комуняку - на г?лляку', мене з першого
туру обрали народним депутатом на найб?льшому окруз? в Донецьк?й област?.
- Зараз кожен депутат вважа? нижчим сво?? г?дност? ?здити не те що на машин?
в?тчизняного виробництва, а на авто варт?сть якого менша н?ж 100 тисяч долар?в?
А Ви на чому ?здите?
- А я з задоволенням водив би льв?вський автобус.
- А це чому раптом:
- Та тому що його просто нема?. Ну це все жарти: Але якщо реально подивитися
на ц? реч?, то на чому мають ?здити депутати? У нас же вже все розвалено:
Льв?вський автобусний, Луцький автомоб?льний, Кременчуцький та Запор?зький
автозаводи. Ми колись мали ун?кальну базу для того, щоб через власне виробництво,
використовуючи, зв?сно, нов? розробки створити чудов? автомашини. А цього не
зроблено. Шкода, бо саме автомоб?ль якраз ? показу? наск?льки розвинутою ?
кра?на.
- То все ж таки, з?знайтеся, яке у Вас авто?
- Власного автомоб?ля я не маю. А воджу службовий автомоб?ль 'Тойота'.
Навчився керувати машиною ще змалку. Коли м?й батько працював трактористом, то
йому, як прем?ю, дали можлив?сть купити 'Москвич-403'. Пригадую, я с?дав на
кол?на до батька ? керував, керував: Пот?м у батька 'Волга' була. А вже коли я
добре став на ноги, то купив соб? 'уаз?к', а по-простому 'бобик'. Я на ньому з
превеликим задоволенням ?здив. До реч?, я також не маю власно? дач?.
- Кажуть, Ви затятий шах?ст?
- О, це правда. Дуже люблю з?грати к?лька парт?й. Це для мене велике
задоволення. Та й допомогли мен? дуже шахи у житт?. Навчили думати над кожним
кроком, розглядати ту чи ?ншу ситуац?ю з? вс?х стор?н ? передбачати проблеми,
як? можуть виникнути в?д неправильного ходу.
- Може, ще й колекц?ону?те шахи?
- Ну а як же! От у мо?му робочому каб?нет? три р?зних набори. Два з них
особлив? - один наб?р виготовлено ?з аметисту, ?нший - взагал? ексклюзивний, в?д
Карпова. Вдома в мене ще п'ять р?зноман?тних комплект?в. Я зв?дус?ль ?х привожу.
?, пов?рте, кожен комплект - витв?р. Це або р?зьба по дереву, або по каменю:
- А книжки збира?те?
- Б?бл?отека у мене велика - тисяч з п'ять мабуть уже точно ? книг. Вони, на
жаль, у двох м?стах - Ки?в? та Донецьку, збер?гаються. Р?зн? книги купую - ?
популярну л?тературу, ? класику, ? поез?ю, дов?дкову л?тературу. Маю, до реч?,
ус? видання 'Кобзар?в' Шевченка, як? випускалися. ?, взагал?, я страшенно люблю
читати. От зараз якраз за 'Стал?н?зм - народна монарх?я' взявся. Я взяв ??
спец?ально, щоб подивитися, як автор ставиться до епохи стал?н?зму. Сл?дкую за
акц??ю 'Великий укра?нець'. Зна?те, я почав глибше вивчати л?тературу, щоб
визначити особи, як? можна висунути до ц??? когорти в?д Компарт??. ? зрозум?в:
якщо уважно поглянути на те, як Володимир Лен?н захищав Укра?ну ? як в?н
виборював ?? Незалежн?сть, то без сумн?ву потр?бно наполягати на тому, щоб
звання великого укра?нця було присво?но саме Володимиру ?лл?чу Лен?ну.
- О, то Ви дос? Лен?на перечиту?те?
- Так, я безумовно маю з?брання його твор?в, причому ще дово?нн? видання.
Маю також Стал?на, Маркса, Енгельса.
- Ваш? сини, до реч?, чим займаються?
- Молодший - працю? х?рургом у Донецьку. Якраз у т?й л?карн?, куди зараз
привозять шахтар?в ?з шахти Засядька. Другий у Ки?в? - в?н юрист-економ?ст.
Працю? у комерц?йн?й структур?. Обидва розум?ють ? п?дтримують мо? погляди.
Словом, ?хня громадянська позиц?я в?дпов?да? тому, чим займаюся я. Але включати
?х у список Компарт??, для обрання народними депутатами, я не буду. Я
категорично проти цього. ? н?коли цього не зроблю.
Розмовляла з першим секретарем ЦК КПУ,
головою фракц?? комун?ст?в у Верховн?й Рад?
Петром Симоненком Адр?ана Гринишин
|
|
Печатный орган
ЛКСМУ
|
|
